Дерев’яна підлога – це красиве і правильне рішення для будь-якого дому: вона зберігає тепло, стійка до зношування, її відносно легко підтримувати в порядку і чистоті. Паркет – екологічно чистий, довговічний і абсолютно не шкідливий. Загалом, це практично досконале підлогове покриття! Але, що робити, якщо Ви витратили багато грошей на підлогу з штучного паркету і виявили, що вона не поєднується зі старовинними меблями, які залишилися Вам у спадок від вашої тітоньки? І як бути з модою, яка диктує необхідність настилати підлогу з вибілених, «сивих» матеріалів? Міняти паркет? Є вихід трохи кращий – тонувати його!
Матеріал, який традиційно використовують для тонування, – це морилки, тобто рідини для просочення дерева. Після шліфування і очищення паркету від пилу його покривають барвником, який, зберігаючи текстуру деревини, надає їй іншого відтінку. Після цього підлогу покривають декількома шарами лаку. Недолік цього способу досить істотний: оскільки структура деревини неоднорідна, просочування морилкою теж відбувається нерівномірно. Одні ділянки паркету можуть стати темнішими, ніж інші, а на великих поверхнях такий «плямистий» візерунок буде виглядати погано. Передбачити ж заздалегідь, як себе поведе деревина, і як ляже суміш на поверхню, дуже важко.
Змінити колір паркету і паркетної дошки можна різними методами. Недавно на ринку з’явилися вдосконалені продукти для тонування підлоги. На відміну від звичайних морилок, які миттєво вбираються і підсихають, ці суміші довго не тверднуть і дозволяють працювати з ними стільки, скільки потрібно для отримання якісної і красивої поверхні.
Їх наносять на відшліфовану, очищену від пилу, жиру та інших можливих забруднень поверхню підлоги, деякий час чекають, поки суміш вбереться, а потім втирають в дерево плоскошліфувальною машиною з полірувальним кругом для швидкого і рівномірного розподілу. Надлишки суміші прибирають і залишають підлогу сохнути. Ходити по паркету можна, в залежності від марки і виробника тонувальної суміші, через 4-24 години.
Дуже зручно, що, використовуючи такі фарбувальні системи, можна тонувати великі поверхні. Зверху на тонований паркет добре лягають лаки високої зносостійкості, які створюють на поверхні підлоги захисну плівку.
Тонувати паркет можна і спеціальним маслом (наприклад, Floor Oil Strong від ARBORITEC або Markant від LOBADUR). Підлога, тонована таким маслом, відрізняється екологічністю і естетичним зовнішнім виглядом, не вимагає покриття лаком, оскільки масло вже само по собі захищає деревину від зовнішніх впливів і води. Масло наносять на поверхню паркету тонким шаром за допомогою кисті або щітки.
Потім втирають в деревину з допомогою плоскошліфувальної машини, видаляють надлишки продукту і залишають підлогу сохнути. В принципі, процедура тонування нічим не відрізняється від описаної вище технології тонування за допомогою професійних сумішей. Різниця лише в тoму, що у випадку з маслом цю процедуру потрібно повторити, і не один раз. Кількість шарів масла залежатиме від всмоктуючої здатності деревини, і передбачити її заздалегідь можна тільки приблизно. Так, листяні породи дерева вбирають більше масла, ніж хвойні.
Визначити, скільки ж шарів насправді потрібно, може тільки кваліфікований майстер, і тільки за одним критерієм – дерево має бути насичене маслом, але не перенасичене. За допомогою натуральних масел можна додати класичному паркету не тільки модного вибіленого вигляду, але й забарвити його у відтінки, що імітують дорогі сорти деревини, наприклад, венге або горіх.
У коридорах і вітальнях, де навантаження на підлогу досить велике, на кольорове масло зверху наносять один або два безбарвні шари. Якщо в процесі експлуатації паркет буде пошкоджений, ці ділянки можна буде зачистити і обробити маслом заново. Межа між відремонтованими і невідремонтованими планками спочатку трохи виділятиметься, але поступово згладиться.